Увійти

Увійти Закрити
---

ДНЗ №17 - Школа здоров’я, м. Полтава

---

Вчитель – логопед

Друк

 

Василенко Наталія Михайлівна

вчитель – логопед логопедичного пункту № 8

Управління освіти Полтавського міськвиконкому

Полтавської міської ради

Зона обслуговування: ПДНЗ № 17, 12, 60, ЗОШ № 19

Освіта: Вища, ПДПУ ім. В.Г.Короленка, 2003рік

Спеціальність за дипломом: Вихователь дітей дошкільного віку,

дефектолог, логопед

Стаж роботи на посаді вчителя - логопеда: 15 років

Атестація: 2015 рік: присвоєна к/к «спеціаліст вищої категорії»

Курси підвищення кваліфікації: 2015 рік ПОІППО ім.В.М.Остроградського

 

Нагороди:

  • 2006 рік – грамота Управління освіти Виконавчого комітету   Полтавської міської ради.
  • 2009 рік – грамота Управління освіти Виконавчого комітету   Полтавської міської ради.

 

Графік роботи

Логопедичного пункту № 8

на 2016 – 2017 навчальний рік

 

Понеділок

10.00 -14.00

ПДНЗ № 60

Вівторок

10.00 -14.00

ПДНЗ № 17

Середа

10.00 -14.00

ЗОШ № 19

Четвер

10.00 -14.00

ПДНЗ № 12

П’ятниця

12.00 – 14.00

ЗОШ № 19

 

 

Завдання логопедичної роботи в ПДНЗ  (ясла-садок) № 17 з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:

  • Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату.
  • Розвиток фонематичних процесів.
  • Розвиток дрібної моторики.
  • Усунення вад звуковимови.
  • Збагачення словникового запасу.
  • Вдосконалення граматичної сторони мовлення.
  • Підготовка до навчання грамоті.

 

Форми роботи:

  • Фронтальні логопедичні заняття.
  • Індивідуальні логопедичні заняття.
  • Групова та індивідуальна робота з дітьми щодо розвитку інтонаційної виразності  мовлення та декламації в рамках гуртка « Мовні перлинки».
  • Участь дітей в урочистих заходах міста з привітальними виступами.

 

Логопедична скарбничка для батьків

Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але батьки повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Чому?

По-перше, в багатьох дітей у зв'язку з недоліками мовлення виникають психологічні проблеми – дитина соромиться свого мовлення, намагається менше говорити – і, як наслідок, вона стає більш замкнутою, нетовариською.

По-друге, порушення звуковимови в дошкільному віці є першою сходинкою до проблем в навчанні читання і письма в школі (виникають, так звані, дислексія - порушення читання та дисграфія – порушення письма).

І, нарешті, по-третє, мовлення – це один з найголовніших засобів пізнання світу, а тому погано розвинене мовлення буде перешкоджати повноцінному розвитку особистості.


Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.
Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини

  • Перший рік життя.

1-2 місяці: Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

  • Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

  • Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

  • Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини тощо. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

  • П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

  • Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Поради батькам

Допомога в мовленнєвому розвитку дитини

Термін появи першого слова у дітей має великий діапазон. Не варто програмувати свою дитину на промовляння першого слова, фрази у чітко визначені вами терміни. Ще гірше, коли успіхи своєї дитини ви порівнюєте з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а то й меншого на кілька місяців. Це не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він – інший. Процес появи першого слова, фрази – індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння ним у кожної дитини різний..

  • Частіше спілкуйтеся з дитиною.
  • Грайте з нею в ігри.
  • Проводьте бесіди, спостереження за оточуючим.
  • Розвивайте дитячий артикуляційний апарат. 
  • Розширюйте коло інтересів дитини.
  • Читайте та розглядайте книжки з яскравими малюнками.
  • Будьте зразком для дитини у власному мовленні.
  • Вживайте всі частини мови, засоби емоційного та інтонаційного забарвлення мовлення.
  • При спілкуванні з дитиною вводьте елементи новизни, пояснюючи незнайомі терміни, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення. 
  • Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого. 
  • Не глузуйте з дитини, яка має вади мовлення, не перекривляйте її.
  • Не карайте дитину за те, що вона не в змозі виконати ваше мовленнєве завдання.
  • Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, малюнки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжетну розповідь. 
  • Зважаючи на можливості своєї дитини, постійно задіюйте її досвід і виводьте на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами.
  • При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить.
  • Купуйте (по можливості) та пропонуйте дитині іграшки, які впливають на її всебічний розвиток
  • Вчіть дитину спілкуватися, гратися з іншими дітьми.
  • Хваліть дитину за її намагання говорити.
  • Уважно слухайте її, якщо вона розповідає про свої справи.
  • Своєчасно виправляйте дитяче мовлення, вчасно звертайтеся до логопеда!

Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів!

До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!
Пам 'ятайте!

  1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.
  2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.
  3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.
  4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.
  5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.
  6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.
  7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

 

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!
АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків.
Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.
Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі.

Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!” 
Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ. 
Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

 

ВПРАВИ:

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.
2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.
3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.
4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.
5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с. 
6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.
7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів. 
8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.
9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.
10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.
11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.
12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.
13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Матеріал взято з інтернет ресурсу  УКРАЇНСЬКИЙ ЛОГОПЕДИЧНИЙ САЙТ   http://www.logopedia.com.ua

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«ПРИЧИНИ ЗАПІЗНІЛОЇ ПОЯВИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ»


Терміни появи першого слова мають великий діапазон. Не варто програмувати свою дитину на виникнення першого слова, фрази у чітко визначені вами терміни. Ще гірше, коли успіхи вашої дитини порівнюються з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а то й мен­шого на кілька місяців. То не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він - інший...

Процес появи першого слова, фрази - індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння ним різні. Є приклади, коли дитина ще до року промовляє більше десяти слів. Інші приклади: на третьому році життя - жодного слова. Це на тлі нор­мального інтелектуального, зокрема, та психічного розвитку взагалі.

За даними наукових досліджень, мінімальний словник дітей віком 1 рік 3 міс. становив 4 слова, а максимальний – 232. Всі діти нормально розвивалися.

У 2-3 роки, коли дитина не промовляє жодного слова - намагайтеся їй допомогти. Це неможливо без визначення причин тривалого мовчання та способів їх подолання. Придивіть­ся до дитини, їй третій рік і ви весь цей час були поруч. Яка з цих причин, на вашу думку, не дозволяє дитині заговорити?

 

ПРИЧИНИ ЗАПІЗНІЛОЇ ПОЯВИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ:

Домінування процесу розуміння мовлення пригнічує процес активної мовленнєвої діяль­ності. Дитина здатна показати, вказати поглядом, поворотом голови безліч речей, про які її запитують, виконати інструкції, вказівки дорослих. Дорослий очікує появи перших слів, пок-ладаючись на те, що дитина їх розуміє, та вважаючи зайвим створення ситуацій предметної співпраці. Коли дитина активна в інших життєвих проявах, з цікавістю і розумінням слухає дорослого, то врешті-решт вона заговорить. Це, ймовірніше за все, буде "прорив" мовленнє­вої активності, що вас приємно здивує.

Етап оволодіння дитиною словами-назвами тривалий час залишається у незмінному стані. Дорослі користуються прийомом називання предметів, об'єктів, які викликають інтерес дитини, або таким чином знайомлять з ними. Пояснення їх властивостей, показ дій з ними відсутні. Методи розповідання, бесіди, читання літературних творів, спільні ігри не домінують.

Батьки вважають, що прояви любові забезпечать повноцінний мовленнєвий розвиток і вживають слова-пестощі на означення свого ставлення до дитини протягом перших 1,5 - 2років, тоді як емоційне спілкування (як вид діяльності) має домінувати значно коротший відрізок часу.

Великий арсенал іграшок, який постійно поповнюється, захоплює дитину. Вона задовольняється маніпулюванням з іграшками, предметами, емоційно реагує на дії з ними, проявляючи звукову активність. Задовольняються і дорослі, вважаю­чи, що дитина вже здатна сама себе забавити.

Виникнення "дитячих" слів є процесом закономірним. Дитина ще не здатна вимовити слово так, як воно звучить в устах дорослого. Причина тому - ще недостат­ня розвиненість м'язів артикуляційного апарату, що призводить до спотворення, заміни, пропусків звуків. Дитячий варіант слова викликає розчулення, здивуван­ня, захоплення дорослих, і вони, щоб подовжити свій емоційний стан, чи викликати подібний у знайомих, родичів, вживають те слово й у своєму мовленні. Таким чином, у дитини з'являється спотворений зразок для наслідування і не виникає потреби в удосконаленні звуковимови.

Зчитуючи жести, звукокомплекси, міміку дитини, батьки розуміють їх і миттєво задовольняють потреби, що виникли. Необхідність докладання мовленнєвих зу­силь не актуалізується. Перебуваючи тимчасово з іншими дорослими, дитина, крім безпорадності, зазнає емоційного дискомфорту (роздратування, плаксивість,
пригнічення).

Дорослі здійснюють переважно догляд за дитиною, а спілкуванню з нею не надають потрібного значення і часу. Голосові реакції дитини залишаються без уваги і без відповіді, стимул до їхньої активізації та розвитку відсутній. Дити­на не має іншого шляху навчитися говорити, як тільки наслідувати мовлення дорослих.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТОГАЛЕРЕЮ

Пошук

Новини садочку

  • 1
  • 2
  • 3

Від серця до серця

5 квітрня 2018 року відбувся благодійний ярмарок - розпродож декоративних та кондитерських виробів "Від срця до серця". Зібрані кошти передані мамі Кадирової Жені на лікування дитини. Родина дівчинки та колектив закладу щиро...

06 квіт. 2018

Весняний тиждень канікул

30.04.2018 р. в ПДНЗ пройшла спортивна розвага для дітей та батьків старшої групи «Ластівка» в рамках канікулярного Дня здоров’я. Великий заряд бадьорості отримали діти та дорослі.  

06 квіт. 2018

Готуємося до прийому дітей-новачків

18 та 20 квітня 2017 р. пройшли настановчі збори для батьків дітей, які поступають до ДНЗ цього літа. Рекомендації щодо підготовки малечі до адаптаційного періоду в ДНЗ та вдома надали: завідувач, практичний психолог,...

22 квіт. 2017

Презентуємо досвід роботи

Педколектив ДНЗ готується до участі в обласному етапі Всеукраїнського фестивалю-огляду кращого досвіду з організації просвіти батьків вихованців ДНЗ та СНВК "Джерело батьківських знань, який відбудеться у травні 2017р.

22 квіт. 2017

Традиційне святкування

13.04.2017 р. Педколектив та батьки вихованців закладу продемонстрували свої творчі знахідки на щорічному пасхальному ярмарку "Великодня писанка"  біля театру М.В.Гоголя. Великий інтерес відвідувачів визнали поробки, які представляли групи "Дзвіночок", "Ластівка", "Сонечко", "Вишенька".

15 квіт. 2017

На пям'ять про дошкільні роки

10.04.2017 р. "Алея випускників" на території ПДНЗ поповнилася ще на декілька об'єктів. На пам'ять про своє дитяче життя у дитячому закладі діти старших випускних груп "Вишенька" та "Калинка" разом з батьками посадили фруктові дерева...

15 квіт. 2017

Спорт для всієї родини

7.04.2017 р. діти середньої групи №1 "Дзвіночок" разом з батьками прийняли участь у "Спортивній годині по п'ятницях" під керівництвом інструктора з фізичної культури Арнаутової О.А. Займатися цікавою справою великою компанією - велика насолода!

15 квіт. 2017

День здоров'я

7.04.2017 р. в ДНЗ пройшов тематичний День здоров'я під девізом "Диво-посмішка чудова у дитинки, що здорова", присвячений Всесвітньому дню здоров'я. Різноманітні заходи охопили вихованців та їх батьків.

15 квіт. 2017

Навчаємо майбутніх вихователів

С 27.03.2017р. в ДНЗ розпочалася навчальна педагогічна практика студентів групи ДВ-27 ІІ курсу кафедри "Дошкільної освіти" ПНПУ ім. В.Короленка. Установча конференція відбулася за участю керівника практики, викладача Карапузової У.В.

02 квіт. 2017