•Перед тим, як іти з дитиною до дитячого садка, перевірте чистоту її тіла та одягу. Зверніть увагу на те, чи повністю здорова дитина: не підвищена температура, чи немає яких-небудь ознак нездужання. При підозрі на хворобу ні в якому разі не ідіть з дитиною до дитячого садка, а викличте лікаря додому.
•Прийшовши у дитячий садок, ви повинні особисто передати дитину в руки вихователю групи. Не ризикуйте життям і здоров'ям своїх дітей, доручаючи їх старшим дітям (до 14 років) і дорослим у нетверезому стані.
•У групову кімнату батьки можуть зайти тільки з дозволу завідуючої або вихователя, а також у День відкритих дверей. Приходьте за дитиною у чітко визначений час. Мала дитина дуже переживає, якщо батьки затримуються. Години праці нашого закладу з 7 год. до 19 год.
•Вдома, в сім'ї чітко дотримуйтеся режиму, заведеного для дитини працівниками дитячого садка по відношенню до харчування, сну, ігор, виконання особистих гігієнічних навичок.
•Терміново повідомляйте працівників дитячого садка про кожне захворювання дитини або про появу інфекційної хвороби в сім'ї, квартирі, будинку, де проживає дитина. Тільки спільними зусиллями сім'ї і дитячого закладу можливо забезпечити правильний розвиток і здорове виховання дитини. Слідкуйте за чистотою голови дитини, оглядайте кожного дня на педикульоз. Виконуйте вказівки вихователя і медпрацівників.
•Всі зауваження по роботі дитячого закладу повідомляйте завідуючій, вихователю-методисту, старшій медсестрі або вихователю своєї групи .

Оптимальна життєдіяльність людини неможлива без дотримання режиму дня, чергування активної діяльності та відпочинку, бадьорості та сну. Обов'язковим, надзвичайно важливим з точки зору формування здорового способу життя елементом режиму дня є відпочинок, основними видами якого є щорічний, щотижневий, щоденний та короткочасний. Небезпечним для здоров'я і працездатності людини є нехтування щоденним, а особливо щотижневим відпочинком від навчання, професійної діяльності. Такий відпочинок являє собою фізіологічну потребу організму. Кращими його формами слід вважати перебування на свіжому повітрі, прогулянки, заняття фізкультурою і спортом. Великого поширення в останні роки набуло телебачення. На перегляд телепередач у середньому щодня витрачається 1,5 - 3 год. Значна частина населення, в основному діти шкільного віку, проводять біля телевізора 3 - 5 год. на день і навіть більше. Щоб запобігти негативним наслідкам цього, необхідно дотримуватися певних гігієнічних рекомендацій. Не принижуючи культурного значення телевізійних передач, треба зауважити, що їх потрібно регламентувати, як додаткове навантаження на очі, нервову систему і психіку. Тривалість перегляду телевізійних передач має нормуватися відповідно до віку дитини. Доведено, що через 60 хвилин безперервного перегляду телевізійної передачі помітно погіршується гострота зору, з’являється спазм внутрішніх очних м’язів (спазм акомодації), що сприяє розвитку й прогресуванню короткозорості. Тривалість перегляду телевізійних передач для дітей 4-5 років не повинна перевищувати 20 хвилин, для дітей 6-ти років - 30 хвилин, школярам молодшого шкільного віку рекомендується дивитись телевізор не більше 30-40 хв., старшим учням по 1-1,5 години. За матеріалами Тернопільської обласної СЕС

Дослідники з університету Саут-гемптона (Велика Британія) виявили, що малюки, які споживають штучні харчові фарбники і бензоат натрію (типовий консервант у багатьох газованих напоях), часто страждають від гіперактивності. У дослідженні, яке було профінансовано агентством з харчових стандартів Великої Британії, брало участь 153 трирічних і 144 вось­мирічних звичайних дітей. У жодного з дітей до дослідження не було проблем з поведінкою і будь-яких реакцій на певну їжу. У дослідженні перевіряли такі фарбники і консервант: жовтий «сонячний захід» (Е110), хіноліновий жовтий (Е104), кармуазин (Е122), «червоний чарівний» (Е129), тартразин (Е102), понсо 4R (Е124) і бензоат натрію (Е211). Батьків дітей, які перевірялися, попросили протягом 6 тижнів не давати дітям ті харчові добавки, які використовувалися у тестуванні. Потім щодня дитині пропонували випити напій, який містив або натуральний сік, або сік, в який була додана одна з двох сумішей фарбників і бензоата натрію. При цьому всі напої і на смак, і на колір — нічим не відрізнялися. Результати показали, що в деяких випадках, коли діти отримували суміш того або іншого фарбника і бензоата, їх поведінка змінювалася до невпізнання (збільшувалася рухливість, знижувалися увага і зосередженість, а також проявлялися інші симптоми гіперактивності). Варто наголосити, що не тільки діти, а й ніхто з дорослих спостерігачів не знав, кому з дітей дають пити звичайний сік, а кому «спеціальний». «Тепер ми точно знаємо, що суміш деяких фарбників з консервантами на основі бензоата може спричинити симптоми гіперактивності у дітей, — каже професор психології Джим Стівенсон, який очолює дослідження, — Проте це не означає, що батьки позбавлять своїх дітей гіперактивності, просто посадивши їх на «дієту». Адже цей психічний розлад може бути викликаний найрізноманітнішими чинниками, починаючи з екологічної обстановки і перебігу вагітності і закінчуючи надмірним споживанням солодкого і генетичною мутацією.

Прихід у дитячий садок — перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки з членами родини, приятелями — сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от — багато незнайомих облич, нова обстановка... У дитячих садках працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. У принципі, якщо мати в силу обставин змушена буде залишити дитину на цілий день — великої біди не станеться. Проте краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте-неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Якщо навіть маля трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім — на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до садка. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього дамо батькам кілька практичних порад. Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, ж і навички гігієни. Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб її було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дитини (під час бігу, стрибків, лазіння тощо) і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатися й одягатися. Привчіть дитину правильно поводитися зі «змійкою», надягати шапку, знімати і взувати черевички (хай взуття буде досить просте, аби дитині не доводилося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг).

Між півтора і двома роками (коли вже зможете переконати дитину не тягнути мило до рота).
Ваша участь: розподіліть усю процедуру на кілька етапів - так малому буде легше запам'ятати.
Наприклад:
•підставляємо стільчик, стаємо на нього;
•закочуємо рукави;
•відкриваємо крани холодної та гарячої води;
•якщо надворі зима або руки дуже забруднилися, можна
•зробити воду теплішою;
•перш ніж покласти мило на місце, обливаємо його водою;
•брудні місця тремо щіткою;
•щітку також вимиваємо;
•руки миємо, аж доки не почнуть "рипіти";
•закручуємо спочатку кран гарячої води, потім холодної;
•витираємо руки насухо.
Стежте, щоб малюк нічого не обминув.
Допомагайте йому на складних етапах - скажімо, вичистити бруд з-під нігтів або витерти насухо зовнішній бік рук. Робити все від початку до кінця самостійно він навчиться нешвидко. Та й вам доведеться час від часу контролювати процес, а надто результат.

Між півтора та двома роками. Більшість дітей потребує допомоги до років п'яти-шести і контролю років до семи-восьми.
Ваша участь:
•Дозвольте дитині самій вибрати свою першу зубну щітку під час спільного відвідання крамниці. Вирушайте саме за цією покупкою, і малий сприйме її як важливу подію.
•Ще напередодні дайте дитині змогу регулярно спостерігати за старшими членами родини під час чищення зубів, щоб вона забажала спробувати зробити це й собі.
•Спочатку почистіть їй зуби самі — нехай запам'ятає це відчуття.
•Кілька днів перед тим почніть вчити дитину полоскати рота. Доки вона не навчиться випльовувати всю воду, не ковтаючи, не починайте користуватися зубною щіткою.
•Перший урок чищення зубів найліпше проводити мокрою щіткою без пасти. Щітка має бути м'яка — це особливо важливо. Жорстка щітка може викликати болючі відчуття в яснах, і малюк не захоче вчитися далі.
•Вкладіть щітку дитині в ручку, обхопіть її своєю рукою і починайте разом. Спочатку вгору-вниз. Потім з боку в бік. Далі треба виполоскати рота й виплюнути воду. Більшості дітей ця процедура видається приємною і цікавою, тому намагайтеся, аби не змінилося таке ставлення до неї.